Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.54-99

Рубрики:

Операції на нирках і ниркових мисках

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.56

Рубрики:

Хірургічне лікування обтураційних жовтяниць

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862-5

Рубрики:

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.154-3 + Р457.465.08

Рубрики:

Пошкодження органів черевної порожнини

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - обстеження психосоматичного стану хворих, яким призначено оперативне лікування захворювань матки в об'ємі надпіхвової ампутації матки з придатками та без них, екстирпації матки, тотальної ампутації матки. Обстежено 43 хворих за умов гінекологічного відділення, які були розділені на дві групи. Перша група з 22 хворих не мала супутньої патології інших систем та одержала стандартну передопераційну підготовку; друга група з 21 хворої мала супутньою патологію серцево-судинної системи також одержала стандартну передопераційну підготовку. Виявлено психосоматиці розлади в обох групах пацієнток у день госпіталізації та наростання їх до дня оперативного втручання. Максимальний ріст психосоматичних розладів виявлено в другій групі хворих. Установлено, що сучасний стан справ зі спорадичною психосоматичною корекцією седативними та анксіолітичними препаратами короткотривалої дії є недостатнім для адекватної передопераційної підготовки. Рекомендовано розробити методики передопераційної підготовки, спрямованих на попередження виявлених психосоматичних розладів перед оперативним втручанням з використанням препаратів більш тривалої дії.

Проаналізовано анестезіологічне забезпечення 47 хворих під час виконання реконструктивних операцій на артеріях нижніх кінцівок (НК) за 3-го ступеня операційного ризику (за АSA), з них у 24 використано спінальну анестезію, у 23 - редуковану спіно-епідуральну анестезію. Застосування спіно-епідуральної анестезії з редукцією дози спінального компоненту і використанням аналгезії замість анестезії забезпечує менші коливання гемодинамічних показників під час оперативного втручання у порівнянні з такими у разі спінальної анестезії, кращу антиноцицептивну протекцію, характеризується малим токсичним впливом на пацієнта, вимагає меншого об'єму седативної та інфузійної терапії. Рекомендовано широке використання методу у разі потенційно складних та тривалих реконструктивних оперативних втручань на артеріях НК.

Розроблено та впроваджено у клінічну практику метод керованої анестезії/аналгезії - блокади сідничого нерва (СН) у разі больових синдромів і оперативних втручань на дистальній частині нижньої кінцівки. Проаналізовано ефективність анестезіологічного забезпечення у 35 хворих, у 15 з них - у разі гострого та хронічного больового синдрому здійснено блокаду біфуркації СН з використанням запропонованої методики з підколінної ямки, у 20 - спинномозкову анестезію. Блокада СН у місці його біфуркації забезпечує високоефективний і довготривалий блок зон іннервації, достатній для виконання оперативного втручання. Точне встановлення катетера в місце біфуркації СН надає змогу тривало здійснювати селективну блокаду нервового стовбура для знеболювання за критичної ішемії тканин нижньої кінцівки без ризику інтоксикації місцевими анестетиками. Запропонована методика блокади СН краще забезпечує післяопераційне знеболення, зменшує фармакологічне навантаження, нормалізує сон хворого, ніж спинномозкова анестезія. Метод рекомендовано для широкого клінічного застосування як спосіб анестезіологічного забезпечення оперативних втручань у зоні іннервації СН і високоефективний спосіб усунення гострого і хронічного больового синдрому.

Мета дослідження - визначення впливу премедикації з застосуванням анксіолітиків подовженої дії на хід анестезіологічного забезпечення хворих, яким проведено оперативне лікування захворювань матки в об'ємі надпіхвової ампутації матки з придатками та без них, екстирпації матки, тотальної ампутації матки. У всіх групах використано однакову методику анестезіологічного забезпечення - тотальну внутрішньовенну анестезію з ендотрахеальною штучною вентиляцією легень. Обстежено 85 хворих за умов гінекологічного відділення, які були розділені на 4 групи. Перша група - без супутньої патології інших систем і зі стандартною перемедикацією; 2-га група - з супутньою патологією серцево-судинної системи та зі стандартною премедикацією. В 3-й групі додатково до стандартної премедикації жінкам призначали гідазепам в дозі 50 мг/добу; в 4-й групі жінкам з супутньою патологією серцево-судинної системи додатково призначали гідазепам в дозі 150 мг/добу. Установлено, що додаткове використання гідазепаму у наведених схемах забезпечує стабілізацію психосоматичного стану хворих перед оперативним втручанням; сприяє нормалізації середнього артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, стійкому гіпнотичному та міорелаксувальному ефекту під час наркозу. Однак додаткове застосування гідазепаму в премедикації подовжує термін виходу з наркозу, період неадекватного дихання, що вимагає використання декураризації та більш тривалого спостереження і респіраторної підтримки в кінці оперативного втручання. Рекомендовано активніше застосовувати описану схему розширеної премедикації з урахуванням виявлених ефектів в анестезіологічному забезпеченні даної категорії хворих.

Мета роботи - підвищити клінічну якість блокад плечового сплетення надключичними доступами з метою досягнення ефективнішої анестезії під час оперативного втручання та тривалої аналгезії в післяопераційний період. Проведено блокади плечового сплетення надключичними доступами у 41 пацієнта під час оперативних втручань на верхній кінцівці. У першій групі, що складалася з 21 пацієнта, вводили повну дозу анестетика за ідентифікації сплетення. До складу другої групи входили 20 хворих, яким анестетики вводили в два етапи - блокували спочатку нерв, що іннервує зону операційної рани, а потім інші гілки сплетення. Встановлено, що використання для анестезії розчинів бупівакаїну і лідокаїну дає змогу диференційовано вводити їх в різні ділянки плечового сплетення і домагатися сильнішої блокади нервового стовбура, який максимально іннервує ділянку оперативного втручання. Це забезпечує ефективніше використання властивостей місцевих анестетичних засобів у однакових дозах та тривалішу сенсорну і моторну блокаду плечового сплетення. Висновки: якісно виконана блокада плечового сплетення може забезпечити широкий діапазон оперативних втручань на верхній кінцівці. Використання нейростимулятора для блокади плечового сплетення дає змогу селективно визначати і блокувати переважно зону операційної рани кінцівки, що підвищує ефективність блокади плечового сплетення. Двоетапна блокада плечового сплетення надключичними доступами з початком зони оперативного втручання, а потім інших ділянок іннервації кінцівки дає ліпші наслідки моторного і сенсорного блокування порівняно з одноразовим уведенням анестетика.

Мета дослідження - визначення впливу премедикації з застосуванням анксіолітиків подовженої дії на перебіг післяопераційного періоду хворих, яким проведено оперативне лікування захворювань матки в об'ємі надпіхвової ампутації матки з придатками та без них, екстирпації матки, тотальної ампутації матки. В усіх групах використано однакову методику анестезіологічного забезпечення - тотальну внутрішньовенну анестезію з ендотрахеальною штучною вентиляцією легень. Обстежено 85 хворих за умов гінекологічного відділення, які були розділені на 4 групи. 1-а група (22 хворі) без супутньої патології інших систем і стандартною премедикацією; 2-га група (21 хвора) з супутньою патологією серцево-судинної системи і стандартною премедикацією. У 3-й групі крім стандартної премедикації призначали гідазепам у дозі 50 мг/добу; в 4-й групі хворим із супутньою патологією серцево-судинної системи додатково призначали гідазепам в дозі 150 мг/добу. Встановлено, що додаткове використання гідазепаму в дозі 150 мг/добу забезпечує протягом двох діб меншу вираженість больового синдрому в післяопераційний період. Використання гідазепаму в дозі 50 мг/добу потенціює знеболювальний ефект усього на 4 год. Додаткове використання гідазепаму забезпечує зниження доз використаних для післяопераційного знеболювання наркотичних і ненаркотичних анальгетиків, нормальний перебіг післяопераційного больового синдрому та скорочення термінів стаціонарного лікування. Рекомендовано ширше застосовувати описану схему розширеної премедикації з урахуванням віддалених ефектів в анестезіологічному забезпеченні даної категорії хворих.

Порівняно анестезіологічне забезпечення високотравматичних і реконструктивних оперативних втручань на органах черевної порожнини з використанням загальної анестезії в комбінації з перидуральною аналгезією шляхом інфузії стандартного розчину 0,25 % лонгокаїну та болюсного введення приготовленого бупівакаїну. Встановлено, що оптимальною за перебігом і використанням засобів для наркозу є комбінація загальної анестезії з перидуральною аналгезією інфузією стандартного розчину 0,25 % лонгокаїну.

В експерименті на 23-х тваринах (собаки) створено моделі епідуральної аналгезії, селективної блокади сідничого нерву та плечового сплетення для використання як керованого аналгетичного компоненту в мультимодальній анестезії. Доведено позитивний вплив 0,25 % розчину бупівакаїну в епідуральній аналгезії на загоєння ентеро-ентероанастомозу у тварин. Розроблено принципи підвищення ефективності блокади плечового сплетення за рахунок гострих кутів підведення голки нейростимулятору та катетеру до нервових стовбурів, диференційованої блокади його гілок та комбінації розчинів різних характеристик. Розроблено принципи підвищення ефективності блокади сідничого нерву з підколінної ямки як методу тривалої аналгезії зі збереженням рухової активності кінцівки. В клінічній частині (291 хворий) розроблено схеми передопераційної підготовки пацієнтів з використанням у переддень оперативного втручання анксіолітиків тривалої дії для зменшення психосоматичних розладів у разі мультимодальної анестезії. Розроблено та впроваджено в практику індивідуалізована, за рахунок використання інтегрального гемодинамічного показника, методика інтра- та післяопераційної епідуральної аналгезії з нестероїдними протизапальними препаратами як основного компоненту антиноцицептивного захисту за мультимодальної анестезії у хворих з хірургічними втручаннями на органах черевної порожнини. Запропоновано та апробовано роздільно редуковану спінально-епідуральну анестезію/аналгезію та післяопераційне знеболювання комбінацією нестероїдних протизапальних засобів з епідуральною аналгезією у разі реконструктивних втручань на черевній аорті й артеріях нижніх кінцівок. Запропоновано та апробовано пролонговану селективну блокаду сідничого нерву зі збереженням моторної функції кінцівки у хворих з атеросклеротичною ішемією термінальних ділянок кінцівки. Показано підвищення безпеки та зменшення вираженості токсичної реакції на кістковий цемент під час протезування тазостегнового суглобу за рахунок редукованої спінально-епідуральної анестезії/аналгезії та керованої гіпертензії/нормотензії. Одержані в експерименті принципи підвищення ефективності блокади плечового сплетення засобами двокомпонентного методу блокування ділянок сплетення анестетиками різних характеристик апробовані в клініці, показали ефективність та безпеку інтраопераційного блоку та післяопераційної аналгезії. Адекватне знеболювання супроводжувалось покращанням показників операційного стресу, гемодинаміки, мікроциркуляції та глікемії, зникненням больового синдрому, ранніх ускладнень під час поєднання мультимодальних методик з регіонарною аналгезією.

Мета дослідження - провести порівняльний аналіз методів антиноцицептивної протекції після оперативних втручань на органах черевної порожнини для вибору методу, оптимального за кінцевим результатом за даної патології. Проаналізовано ведення післяопераційного періоду (ПОП) у 65 хворих з оперативним ризиком III - IV ступеня за ASA, яким проведено планові високо- та середньотравматичні оперативні втручання на органах черевної порожнини. Оцінено середній артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень, дози знеболюючих засобів і препаратів симптоматичної терапії, термін відновлення функції кишечника. Встановлено, що оптимальною методикою анестезіологічного забезпечення раннього ПОП є комбінація перидуральної аналгезії низькими концентраціями бупівакаїну з ненаркотичними аналгетиками у порівнянні з використанням наркотичних і ненаркотичних аналгетиків або перидуральної анестезії як окремих методик. Використання для післяопераційної протекції фармакологічних препаратів характеризується виникненням періодів гіперкінетичної гемодинаміки, що може стати причиною ускладнень. Використання перидуральної анестезії є небезпечним через періоди гіпотонії. Запропонована методика забезпечує адекватне післяопераційне знеболювання, стабільність гемодинамічних показників, оптимальне використання фармакологічних засобів, кращі ранні результати хірургічного лікування в абдомінальній хірургії та меншу кількість ускладнень. Оптимальною методикою анестезіологічного забезпечення раннього ПОП є комбінація перидуральної аналгезії низькими концентраціями бупівакаїну з ненаркотичними аналгетиками. Дана методика забезпечує адекватне післяопераційне знеболювання, стабільність гемодинамічних показників, оптимальне використання фармакологічних засобів у порівнянні з застосуванням комбінації опіоїдів із ненаркотичними аналгетиками та перидуральної анастезії. Дана методика забезпечує кращі ранні результати хірургічного лікування в абдомінальній хірургії та меншу кількість ускладнень.

Проаналізовано перебіг післяопераційного періоду в 47 хворих із 3-м ступенем операційного ризику за шкалою ASA за реконструктивних операцій на артеріях нижніх кінцівок, серед яких у 24 випадках використано спінальну анестезію з традиційним післяопераційним знеболюванням наркотичними та ненаркотичними анальгетиками, у 23 випадках - редуковану спіно-перидуральну анестезію/анальгезію (СПА/А) з знеболюванням у післяопераційному періоді 0,25 % бупівакаїном у комбінації з терапевтичною дозою ненаркотичних анальгетиків. Установлено, що використання СПА/А з редукцією дози спінального компонента та застосуванням анальгезії в післяопераційному періоді забезпечує менші коливання гемодинамічних показників, кращу протекцію больового синдрому, менше фармакологічне навантаження наркотичними та ненаркотичними анальгетиками. Рекомендовано широко використовувати методику редукованої СПА/А із застосуванням у післяопераційному періоді комбінації перидуральної анальгезії з фоновими терапевтичними дозами ненаркотичних анальгетиків для адекватної антиноцицептивної протекції після складних і довготривалих реконструктивних оперативних втручань на артеріях нижніх кінцівок.

Проведено анестезіологічне забезпечення 45 хворих при тотальному та субтотальному протезуванні кульшового суглоба (3 - 4-й ступень операційного ризику за ASA), із яких у 23 випадках використовувалась спінальна анестезія (3,9 мл 0,5 % бупівакаїну), у 22 випадках - редукована (3,4 мл 0,5 % бупівакаїну) спіноперидуральна анестезія/аналгезія (0,25 % бупівакаїном). Для зменшення резорбції неполімеризованого цементу використовували керовану гіпертензію титрованим мезатоном. Встановлено, що використання спіноперидуральної анестезії з редукцією дози спінального компонента та підвищення артеріального тиску в момент використання неполімеризованого цементу забезпечує менші коливання гемодинамічних показників протягом оперативного втручання порівняно зі спінальною анестезією. Наведена методика забезпечує достатню антиноцицептивну протекцію, характеризується малим токсичним впливом на пацієнта, вимагає меншого використання седативної, симпатоміметичної та інфузійної терапії. Рекомендовано широко використовувати методику редукованої спіноперидуральної анестезії/аналгезії та керованої гіпертензії при протезуванні кульшового суглоба.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.844-1

Рубрики:

Прийоми і методи оперативних втручань на плечовому поясі і верхніх кінцівках. Топографічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.845.1-1 + Р458.285.1-5 + Р458.286.5

Рубрики:

Операції в ділянці тазового пояса, тазостегнового суглоба і стегна

Деформації і функціональні порушення кульшового суглоба і стегна

Протезування нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р634.5 + Р457.844.1-1

Рубрики:

Операції на периферичній нервовій системі

Операції в ділянці плечового пояса, плечового суглобу і плеча

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - підвищити якість анестезіологічного забезпечення травматологічних оперативних втручань на верхній кінцівці у разі використання двокомпонентного та двохетапного блоку під контролем нейростимулятора різних ділянок плечового сплетіння (ПС). Проведено порівняння блокади ПС надключичними доступами в 54-х травматологічних пацієнтів. У контрольній групі (n = 27) використано одномоментне підведення анестетика в дозі 20 мл 1,5 % лідокаїну зі слідами адреналіну та 20 мл 0,5 % бупівакаїну у разі ідентифікації сплетіння нейростимулятором. У дослідній групі (n = 27) використано двохетапне та двокомпонентне підведення анестетика. При цьому 20 мл 0,5 % бупівакаїну підводили до стовбура, що іннервує ділянку майбутньої операційної рани, яку визначали нейростимулятором; в іншу частину сплетіння вводили 20 мл 1,5 % лідокаїну для забезпечення повної міорелаксації. Якість анестезії оцінювали за стабільністю гемодинаміки, частотою додаткового використання седативних та знеболюючих засобів, тривалістю моторного й сенсорного блоку. Встановлено, що мультимодальна двокомпонентна та двохетапна методика блокади ПС надключичним доступом характеризувалась стабільною гемодинамікою без епізодів гіпертензії, зниженням частоти додаткового використання седативної та знеболювальної терапії, меншою частотою випадків переходу на загальну анестезію, чіткими термінами та більшою тривалістю моторного й сенсорного блоку, відсутністю ранніх ускладнень, що надає змогу говорити про більш ефективну антиноцицептивну протекцію під час оперативного втручання на верхній кінцівці у порівнянні з традиційним одномоментним блоком ПС аналогічною дозою анестетика. Висновки: двокомпонентна та двохетапна методика блокади ПС надключичним доступом під час оперативних втручань на верхній кінцівці в травматології забезпечила кращу протекцію больового синдрому у порівнянні з одномоментним введенням аналогічної дози місцевого анестетика. Застосована методика забезпечила достатню глибину анестезії, що супроводжувалось стабільною гемодинамікою, меншою частотою додаткового використання седативних препаратів та наркотичних аналгетиків під час оперативного втручання, триваліший період післяопераційного знеболювання у порівнянні з використанням аналогічної дози місцевого анестетика одномоментно.

Досліджено залежність симпатоміметичного ефекту мезатону під час аплікації цементу у разі протезування кульшового суглоба (КС) від зниження дози місцевого анестетика (0,5 % бупівакаїну) для спінальної анестезії. Проведено порівняння перебігу мультимодальної анестезії у комплексі анестезіологічного забезпечення протезування КС у 43-х хворих із операційним ризиком 3-го ступеня за ASA. Хворих було розподілено на 2 групи залежно від методики анестезіологічного забезпечення. У 1-й, контрольній групі з 22-х пацієнтів було використано спінальну анестезію 0,5 % бупівакаїном у дозі 3,9 +- 0,1 мл, у 2-й, дослідній групі, що включала 21 хворого, - редуковану спінально-перидуральну анестезію. Редукція дози спінального компонента становила 13 % - 3,4 +- 0,1 мл (p = 0,001) 0,5 % бупівакаїну. Проведено порівняльний аналіз динаміки середнього артеріального тиску (САТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС) протягом оперативного втручання та аплікації цементу. Як маркер чутливості симпатоадреналової системи до симпатоміметика аналізувалась доза використаного титрованого (у 10 разів) мезатону, що використовувалась під час фіксації компонентів протеза на цемент як гідродинамічний замок. Введення титрованого мезатону проводили відразу після аплікації цементу до досягнення вихідних або на 10 % більших від цільових показників гемодинаміки. Аналізувалась також частота повторного введення симпатоміметика. Встановлено вірогідно менше зниження САТ та ЧСС у разі використання меншої дози бупівакаїну в другій групі до етапу аплікації компонентів протеза на цемент у порівнянні з першою групою. На етапі аплікації компонентів протеза на цемент за використання інтратекально більшої дози бупівакаїну відмічались вірогідне зниження САТ та епізоди брадикардії, що вимагали застосування більшої дози мезатону та використання атропіну у порівнянні з основною групою. Встановлено стійку (r = 0,72) кореляційну залежність між редукцією дози бупівакаїну до 13 % в інтратекальній анестезії та зниженням загальної використаної дози мезатону у разі протезування КС. Встановлено також кореляційну залежність між редукцією дози бупівакаїну та зниженням об'єму інфузійної терапії під час операції протезування КС, що також свідчить про більшу активність симпатоадреналової системи. Тому редукція дози бупівакаїну на 13 % в інтратекальній методиці анестезіологічного забезпечення протезування КС забезпечує більш стабільні показники гемодинаміки та вищу чутливість симпатоадреналової системи до мезатону та інфузійної терапії. Підвищення тиску під час компресії неполімеризованого цементу компонентами протеза забезпечує меншу вираженість токсичних реакцій гіпотензії після етапу встановлення КС.